Мабуть най вражаючою та най надихаючою зустріччю в цьому році, для мене була зустріч з активістами та засновницею ГО "Гармонія" в місті Вінниця.

Вінницька обласна громадська організація молоді з обмеженими фізичними можливостями „Гармонія” (Заснована 18 березня 2002 року) і має успішний досвід реалізації соціальних програм та проектів на теренах міста Вінниці та Вінницької області щодо адаптації молоді з особливими потребами у суспільство.

Підчас прогулянки Вінницею можна зрозуміти, наскільки великою, кропіткою та дієвою є їх діяльність. Мені стало цікаво, наскільки ж пристосованим є Дніпропетровськ для людей з обмеженими можливостями? Я вирішила провести невеличкий експеримент і  пройтися звичною дорогою з дома до роботи, а але оцінити її зі сторони людини на візочку. Оскільки я живу і працюю в центрі а мій маршрут займає всього 2,2 км, то я очікувала досить непоганих результатів.

Але вздовж усієї дороги я нарахувала 31 нездоланну для візочка перешкоду і і лише 8 пандусів

Апогеєм думки про людей з обмеженими можливостями, можна вважати вхід в наш офіс. По пандусу з таким ухилом я навіть на своєму ровері не заїду.

Насправді бути пішоходом в Дніпропетровську не дуже зручно. В першу чергу через неправильне паркування.

На пішохідній вулиці

На пішохідному переході

На тротуарі

Але є у нас і хороші приклади пішохідних зон.

Катеринославський бульвар

Європейська площа

Театральний бульвар

Просто облаштовані тротуари

До речі, бути пасажиром громадського транспорту в Дніпропетровську теж не дуже зручно

Через велику кількість маленьких автобусів, що їдуть по центральній вулиці і припарковані на крайній смузі авто, на головному проспекті швидкість в годину пік не більше 10 км/год

Є також кілька "вузьких" місць в центрі.

Це вулиця, що приймає машини на з'їзді з мосту

Та в'їзд на міст

Якщо на одній з цих вулиць або на мосту трапляється аварія, то рух транспорту майже завмирає.

Ще однією проблемою для користувача громадським транспортом є графік роботи.

Якщо ви побачили таку табличку, не зважайте, все одно водії дотримуються графіку встановленого між собою.

Тому з одного кінця маршруту вишиковується черга з маршруток

...а з іншого боку вишиковується черга людей, що хочуть потрапити на роботу

Поспостерігавши за транспортом і пішоходами в місті, я так і не знайшла відповідь на питання, для кого ж Дніпропетровськ є зручним містом? Це точно не пішоходи, велосипедисти чи люди з обмеженими можливостями, це, також не користувачі громадського транспорту. Але це і не водіїв авто, тому що вони теж повинні стояти в заторах, шукати місце для паркування, хоча вони найпривелегійованіша група користувачів транспортної інфраструктури міста. Тож для кого ми розбудовуємо місто? В чому наша стратегія, чи можемо ми зробити його зручним для всіх? На ці питання нам доведеться ще шукати відповіді...